Аби обговорити судову реформу за круглим столом зібралися обласні керівники трьох гілок влади, ЗМІ та громадськість

23 липня 2014 року відбувся круглий стіл на тему: «Співпраця трьох гілок влади задля розбудови демократичного суспільства (в контексті судової реформи)».

Ініціював зустріч голова апеляційного суду Черкаської області Володимир Бабенко, який так окреслив мету зібрання: «Ми з вами зібралися у переломний для нашої країни час. Українське суспільство взяло чіткий курс на євроінтеграцію. Судова система, як одна із гілок влади, теж перебуває на етапі реформування та змін. Беззаперечно, влада має бути триєдиною і ключовим поняттям тут є саме єдиною. Кожна з гілок влади повинна направляти усі зусилля на виконання саме своїх функцій, а не на дискредитацію інших. Я, як представник судової гілки влади наголошую, що оскільки основне завдання судів полягає в забезпеченні ефективного захисту прав і свобод громадян, украй важливо вибудувати дієвий механізм взаємодії судів з двома іншими гілками влади та із суспільством».

Володимир Миколайович також наголосив, що, відповідно до Конституції України «Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України», а тому  мають співпрацювати за системою стримування і противаг, уникаючи будь-якого тиску, який є незаконним.

Підтримали цю ініціативу і обласні очільники виконавчої та законодавчої гілок влади Юрій Ткаченко та Валентина Коваленко.

Голова обласної державної адміністрації, зокрема, підкреслив, що однією із невід’ємних складових реформи судової влади слід визначити посилення незалежності суддів: «Зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Тому виконавча та законодавча влада мають уникати критики, яка може підірвати незалежність судової влади або довіру суспільства до неї. Їм також слід уникати дій, які можуть поставити під сумнів їх бажання виконувати рішення суддів, за винятком випадків, коли вони мають намір подати апеляцію».

Від самого початку голова апеляційного суду Черкаської області  наголосив, що готовий дослухатися до пропозицій щодо оптимізації роботи суду та налагодження взаємодії як з чиновниками, так і з громадськістю.

Одну з пропозицій озвучила голова обласної ради. Валентина Михайлівна зазначила, що зростанню рівня довіри громадськості може посприяти механізм виборності суддів, якщо громада сама обиратиме суддів, то вона не піддаватиме сумніву їхні рішення.

Однак, директор Центру європейської та євроатлантичної інтеграції Василь Мойсієнко зазначив, що це питання дискусійне і він дещо скептично ставиться до  прямих виборів суддів, бо в першу чергу необхідно внести зміни до Конституції і вводити норму про мирову юстицію.

Валентина Рабцун, як представниця НСЖУ зауважила, що реформа судової системи – це не лише справа судової системи, це реформа, яка стосується усіх гілок влади, це є реформа ставлення влади до судової системи. Як четверта влада, журналісти теж мають змінюватися в цьому контексті: «Судова практика – це така практика, де завжди є людина задоволена, а є людина ображена. Тому що, навіть якщо хтось вчинив злочин і отримав за це покарання, то навряд чи він буде розказувати, які справедливі у нас суди. І дехто з наших колег, ніде правди діти, за якусь певну копійку грошей може зійтися з постраждалою стороною і подати цю справу в тому ракурсі, в якому це вигідно». Тому Валентина Іванівна запропонувала створити цикл освітньо-правових матеріалів у ЗМІ, які би роз’яснювали людям про особливості роботи судової гілки влади, законодавчі тонкощі тощо. Володимир Бабенко пристав на цю пропозицію.

У цьому ж Василь Мойсієнко, який також є доцентом кафедри державно-правових дисциплін Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, акцентував увагу на необхідності просвітницької роботи з громадськістю: «Варто говорити і про рівень правової культури і правової освіти, тому що свого часу завдяки міністру Табачнику курс «Основи права» був вилучений з обов’язкового компоненту вищих навчальних закладів і зараз цей курс за вибором. Так само обмежена кількість годин на цей курс в загальноосвітній школі. На мою думку, вже з молодших класів, як це є на Заході, треба запровадити курс «Права дитини». А в старших класах мають бути курси «Основи права» та «Права людини». Цей досвід, наприклад, апробований Гуманітарно-правовим ліцеєм».

Таку ідею підтримала і заступник декана Черкаського факультету Національного університету "Одеська юридична академія", кандидат юридичних наук Наталія Локтєва-Маклашова.

Для вирішення цієї проблеми на регіональному рівні у якості пілотного варіанту Володимир Бабенко запропонував проведення Днів відкритих дверей у судах, під час яких школярі, студенти можуть наочно ознайомлюватися з роботою судової влади, окрім того студенти юридичних вишів можуть проходити практику в судах.

На останок, підсумовуючи, Володимир Миколайович зазначив: «Для мене завжди було й залишається пріоритетом досягнення ефекту від тієї чи іншої ініціативи. А тому зроблю все можливе, аби сьогоднішні напрацювання було впроваджено в життя. Однак, суду це не можливо здійснити у вакуумі. Лише робота в команді задля досягнення спільної мети матиме значний ефект. Тож сподіваюся, що ми: судова влада, законодавча, виконавча, ЗМІ та громадськість – досягнемо позитивних результатів у співпраці».