Витяг із узагальнення практики розгляду судами Черкаської області справ про адміністративні корупційні правопорушення за 2014 – 2015 роки

 Апеляційним судом Черкаської області проведено узагальненняпрактики розгляду судами Черкаської області справ проадміністративні корупційні правопорушення за 2014 та 2015 роки.

 За період, що аналізується протягом 2014 року та по 25 квітня 2015 року діяв Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» (втратив чинність 26.04.2015 року) та з 26.04.2015 року (з дня набрання чинності) діє Закон України «Про запобігання корупції».

Зазначені Закони України «Про засади запобігання і протидії корупції» і «Про запобігання корупції» та передбачені останнім Законом зміни до законодавчих актів, зокрема, зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, (глава 13-А цього Кодексу «Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією») є спеціальними нормативно-правовими актами, які визначають правові та організаційні засади протидії корупції, порядок адміністративного провадження у справах про корупційні правопорушення, відповідальність за корупційні діяння, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

При здійсненні узагальнення були використані статистичні дані, рішення, прийняті суддями апеляційного суду Черкаської області у зазначеній категорії справ, інформація судів області щодо виконання судових рішень по справах про адміністративні корупційні правопорушення за 2014-2015 рр.

 

Розгляд справ про адміністративні правопорушення, що передбачені главою 13-А КУпАП Адміністративні корупційні правопорушення

 

 Аналіз статистичних даних свідчить, що на розгляд судів Черкаської області в 2014 році надійшло 112 справ про адміністративні корупційні правопорушення, із них 16 повернуто, в тому числі 14 для належного оформлення.

 Із винесенням постанов судами області в 2014 році розглянуто 96 справ проадміністративні корупційні правопорушення.

У 2015 році із винесенням постанов судами області розглянуто 94 справи проадміністративні корупційні правопорушення.

За статистичними даними як в 2014 році так і в 2015 році найбільшу кількість справ розглянуто судами області проадміністративні корупційні правопорушення, передбачені ст.172-7 КУпАП (порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів) – 88 справ, питома вага яких складає 46,3% від загальної кількості розглянутих. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.172-6 КУпАП (порушення вимог фінансового контролю) – 73 справи, або 38,4% від кількості розглянутих, за ст.172-4 КУпАП (порушення обмежень сумісництва з іншими видами діяльності) – 23 справи, або 12,1% від загальної кількості розглянутих судами області справ проадміністративні корупційні правопорушення.

Як свідчать статистичні дані в 2014 році до апеляційного суду Черкаської області із числа розглянутих (96) надійшло з апеляційними скаргами 38 справ про корупційні правопорушення, що складає 39,6 % від кількості розглянутих судами області справ із винесенням постанов.

У 2015 році надійшло до апеляційного суду з апеляційними скаргами 28 справ про корупційні правопорушення, що складає 29,8% від кількості (94) розглянутих судами області із винесенням постанов.

 Найбільшу кількість як у 2014 р., так і в 2015 р. по категоріях справ, що надійшли до апеляційного суду, складають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.172-7 КУпАП (порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів) – 35 справ, питома вага яких становить 53%. Значну кількість складають справи про адміністративні правопорушення, передбачені за ст.172-4 КУпАП (порушення обмежень сумісництва з іншими видами діяльності) –17, питома вага яких – 25,7 %.

Повернуто з різних підстав з числа направлених в 2014 році судами області до апеляційного суду справ про адміністративні корупційні правопорушення – 3.

Залишено постанов без змін – 20, що складає 57,1% від кількості переглянутих апеляційним судом області.

Скасовано постанов всього – 14, що складає 40% від загальної кількості розглянутих в апеляційному порядку.

Змінено – 1, або 2,86 % від кількості переглянутих апеляційним судом області.

У 2015 році із числа направлених судами області до апеляційного суду справ про адміністративні корупційні правопорушення залишено без змін – 15, що складає 53,6 % від загальної кількості переглянутих в апеляційному порядку.

Скасовано всього – 12, або 42,9 % від кількості переглянутих апеляційним судом області.

Змінено – 1, або 3,57 % від кількості переглянутих.

Статтею 245 КУпАП встановлено завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення, якими є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, її вирішення відповідно до закону.

Розглядаючи справи, суди повинні з’ясувати чи було вчинене адміністративне корупційне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).

Узагальнення засвідчило, що суди області у переважній більшості всебічно, повно досліджують матеріали справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, правильно кваліфікують діяння осіб та призначають передбачене законом покарання.

Проте мають місце помилки при вирішенні справ про адміністративні корупційні правопорушення.

Як свідчить узагальнення, у судовій практиці області нерідко виносяться постанови, які належно не вмотивовані, не завжди в них викладені обставини вчинення правопорушення, не обґрунтовуються кваліфікація вчиненого, не наводяться докази на підтвердження винуватості особи тощо. При цьому в багатьох справах простежується тенденція до дублювання в постанові того, що викладено в протоколі, нерідко з тими ж неповнотою та неконкретністю. В постановах судді лише наводять обставини, за яких правопорушення було вчинене, чітко не формулюючи в чому саме особа визнається винною. При цьому фактично аналіз цих доказів у постанові не наводиться, що призводить до постановлення необґрунтованих або незаконних рішень.

Склад корупційного правопорушення передбачає наявність чотирьох взаємозумовлених і взаємопов’язаних елементів: об’єкта та об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони.

Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає наявність корупційного діяння.

 

 

 Контроль за своєчасним виконанням постанов про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ст.305 КУпАП здійснюється судом, який виніс постанову.

 У статті 23 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», який діяв до 26.04.2015 року, зазначається, що збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного правопорушення підлягають відшкодуванню в установленому законом порядку.

У законі«Про засади запобігання і протидії корупції», що чинний з 26.04.2015 року,ця правова норма зазначена в статті 66 «збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку».

Узагальненням встановлено, що суди не завжди належним чином виконують зазначені вимоги Закону щодо контролю за виконанням постанов.

 

 

Повідомлення органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією про прийняті заходи щодо звільнення осіб, притягнутих до адміністративній відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією.

 

 Згідно ст.22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, якщо інше не передбачено Конституцією і Законами України може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.

 Дострокове припинення повноважень особи на вибірній посаді, припинення повноважень посадової особи на посаді, звільнення, що здійснюється за рішенням Президента України, Верховної ради, Кабінету міністрів України, звільнення військової посадової особи з військової служби у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, а також відсторонення такої особи від виконання службових повноважень у випадках, передбачених частиною 1 цієї статті, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Конституцією і законами України.

 Інші особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов’язані з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, підлягають звільненню з роботи у 3-денний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено Законом.

 Про звільнення особи з посади у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, керівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації у 3-денний строк письмово повідомляє суд, який постановив обвинувальний вирок, або прийняв постанову про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної служби.

 Відповідно до частини другої статті 21 зазначеного закону відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у 3-денний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

 Згідно пункту 2.4 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженого наказом МЮУ від 11.01.2012 року № 39/5, (із змінами внесеними наказом МЮУ від 04.09.2013 року № 1863/5) кадрові служби державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, посадові особи яких є суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення, в день підписання наказу про накладання на особу або зняття з неї дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного правопорушення зобов’язані передати Реєстратору електронну та завірену в установленому порядку паперову копію відповідного наказу з інформаційною карткою до наказу про накладання (зняття) дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних правопорушень.

Відповідно до частини 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», що набрав чинності 26.04.2015 року, за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону ( особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) притягуються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

У разі вчинення від імені та і інтересах юридичної особи її уповноваженою особою злочину самостійно або у співучасті до юридичної особи у випадках, визначених Кримінальним кодексом України, застосовуються заходи кримінально-правового характеру.

Відповідно до частини 2 ст. 65 цього ж Закону, особа, яка вчинила корупційне правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

 Відповідно до ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що формується і ведеться Національним агентством, протягом трьох робочих днів з дня надходження до Національного агентства від кадрової служби державного органу, органу влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації завіреної паперової копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

 Кількість осіб, звільнених з посади (роботи, служби) у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційні правопорушення або пов’язані з корупцією, а також відомості про розмір збитків і шкоди, завданих корупційними правопорушеннями та правопорушеннями, пов’язаними з корупцією, стан та обсяги їх відшкодування відповідно до ст. ст. 20 Закону України «Про запобігання корупції» державними органами та органами місцевого самоврядування до 15 лютого подаються до Національного агентства для підготовки національної доповіді щодо реалізації антикорупційної політики.

 Як свідчить узагальнення, суди області у більшості справ своєчасно направляють за місцем роботи особи копії постанов про притягнення до їх відповідальності за корупційні правопорушення.

 Разом з тим, відповідно до ст. 27 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та ст. 18 Закону України «Про запобігання корупції» контроль за виконанням законів у сфері запобігання і протидії корупції здійснюється органами державної влади.

15.07.2015 року набрав чинності Закон України від 14.10.2014 року № 1697 «Про прокуратуру», згідно якого в Генеральної прокуратурі України утворюється спеціалізована антикорупційна прокуратура, на якупокладаються функції здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; підтримання державного обвинувачення у відповідних провадженнях; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених цим Законом і пов’язаних із корупційними або пов’язаними з корупцією правопорушеннями.

Незважаючи на зазначені вимоги ЗаконуУкраїни «Про засади запобігання і протидіїкорупції» та ЗаконуУкраїни «Про запобігання корупції», на гостроту проблеми корупції в суспільстві, слід зазначити, що система контролю за виконанням законів у сфері запобігання і протидії корупції, діяльність органів правопорядку щодо виявлення корупційних правопорушень, притягненні винуватців до відповідальності на даний час залишається ще неефективною.

 

 

 В и с н о в о к:

 Узагальнення засвідчило, що суди Черкаської області в основному забезпечують правильне застосування Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», що діяв до 26.04.2015 року та чинного Закону України «Про запобігання корупції» а також норми Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо корупційних діянь.

 Разом з тим у діяльності судів мають місце істотні недоліки. Суди нерідко виносять постанови, які належно не вмотивовані, не завжди в них викладені обставини вчинення правопорушення, не обґрунтовується кваліфікація вчиненого, не наводяться докази на підтвердження винуватості особи тощо, що призводить до скасування їх в апеляційному порядку.

 Допускаються помилки при застосуванні до порушника ст.22 КУпАП та звільненні винних у корупційних діяннях від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, факти неправильного застосування судами області передбаченого ст.38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

 Міськрайонні та районні суди не по всіх справах про притягнення осіб за корупційні правопорушення до адміністративній відповідальності у вигляді штрафу та стягнення завданих державі внаслідок вчинення корупційного діяння збитків належним чином у відповідності до ст.305 КУпАП контролюють виконання зазначених постанов.

 Узагальнення засвідчило той факт, що суб’єктами корупційних правопорушень, які притягуються до адміністративної відповідальності, здебільшого керівники і спеціалісти державних структур нижчої ланки, зокрема, не вище районної. Серед притягнутих до відповідальності найбільше депутати, службовці органів місцевого самоврядування.

 Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, організації, установи при отриманні копії постанови суду про притягнення працівника до адміністративній відповідальності за корупційні правопорушення, фактично за виключенням деяких випадків, не виконують вимоги закону, а саме: ст.19 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та ст.65 Закон України «Про запобігання корупції», внаслідок чого - особи, що вчинили корупційні правопорушення залишаються працювати на зазначених посадах.

 Не по всіх особах, які притягнуті за корупційні правопорушення до адміністративної та дисциплінарної відповідальності, кадрові служби державних органів та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, посадові особи яких є суб’єктами відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, внесені відомості до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

 Вимоги Генерального прокурора України щодо реагування прокурорами на факти невиконання визначених законом обов’язків суб’єктами, які беруть участь у запобіганні, виявленні та припиненні корупційних правопорушень не виконуються в повному обсязі. Система контролю за виконанням законів у сфері запобігання і протидії корупції, діяльність органів правопорядку щодо виявлення корупційних правопорушень, притягненні винуватців до відповідальності на даний час залишається ще неефективною.

 З урахуванням гостроти проблеми корупції, підвищеної суспільної небезпечності корупційних правопорушень, з метою правильного застосування законодавства, запобігання помилкам при розгляді справ даної категорії, недопущення необґрунтованого звільнення винних від адміністративної відповідальності, а також з метою повного і своєчасного виконання постанов суду про корупційні правопорушення і застосування превентивних заходів, усунення наслідків корупційних правопорушень

 

 

 вважаю за необхідне :

 

 1. Результати узагальнення обговорити на нараді суддів апеляційного суду Черкаської області.

 

 2. Головам районних та міськрайонних судів з метою усунення недоліків та виправлення помилок при розгляді справ про корупційні правопорушення направити для обговорення витяг з даного узагальнення.

 

3. Черкаській обласній раді та Черкаській обласній державній адміністрації, прокурору Черкаської області, Головному територіальному управлінню юстиції в Черкаській області направити витяг з узагальнення для відома та виконання.